- заключний
- заключа́емый
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
заключний — а, е. Який завершує що небудь; останній, завершальний. •• Заклю/чний бала/нс складений на підставі інвентаризації усіх матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин річний баланс, що є найповнішим і найточнішим відображенням фінансово… … Український тлумачний словник
заключний — [закл у/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
заключний — прикметник … Орфографічний словник української мови
печатання гробу — Заключний поховальний обряд, під час якого священик хрестовидно посипає землею опущену в могилу труну … Словник церковно-обрядової термінології
агнус деї — Католицький спів; заключний розділ меси … Український тлумачний словник
алегро — муз. 1) присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору). 2) невідм., с. Назва музичного твору або його частини, що виконується в такому темпі. 3) У класичному танці – швидка частина па де де, па де труа або масовий заключний танець … Український тлумачний словник
гала-матч — у, ч. Заключний матч змагання … Український тлумачний словник
кавата — и, ж., муз. У 18 ст. – заключний розділ речитативу, який підводить його підсумок … Український тлумачний словник
конфіналіс — а, ч. Заключний тон (фіналіс) григоріанської мелодії при запису в транспозиції … Український тлумачний словник
підсумковий — I підсумк овий а, е. 1) Прикм. до підсумок. 2) Завершальний, заключний. II підс умковий а, е. Прикм. до підсумок … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник